2-а хронiки

Розділ 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

2-я книга Паралипоменон

Глава 25

1 Амазия сделался царем двадцати пяти лет, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет; имя матери его Иегоадан, из Иерусалима,

2 И поступал он праведно пред очами Господа, однако не от полного сердца.

3 Когда утвердилось за ним царство, тогда он убил рабов своих, убивших царя, отца его.

4 Но детей их не умертвил, так как написано в книге Моисеевой, в законе, заповеданном Господом, и сказано: отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцев, но каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление,

5 И собрал Амазия Иудеев, и расставил их по поколениям, по тысяченачальникам и по сотникам, всех Иудеев и Вениаминлян; и пересчитал их от двадцати лет и выше, и нашел их триста тысяч людей отборных, ходящих на войну с копьем и щитом.

6 И сверх того, нанял из Израильтян сто тысяч воинов за сто талантов серебра.

7 И подошел к нему человек Божий, и сказал: царь! войско Израильское пусть нейдет с тобою, потому что Господь не будет с Израильтянами, со всеми сынами Ефрема.

8 Но ты иди, делай дело мужественно, подвизайся на войне. Иначе Бог повергнет тебя пред лицом врага; ибо в Боге есть сила поддержать и повергнуть.

9 И сказал Амазия человеку Божию: что же делать со стами талантами, которые я отдал войску Израильскому? И сказал человек Божий: у Господа есть возможность дать тебе более сего.

10 И отделил их Амазия, то войско, которое пришло к нему из земли Ефремовой, и сказал, чтоб они шли в свое место. И сильно возгорелся гнев их на Иудею, и они пошли назад в свое место в пылу гнева.

11 А Амазия отважился и повел народ свой, и пошел на долину Соляную, и побил десять тысяч сынов Сеира.

12 И десять тысяч живых взяли Иудеи в плен. Сих привели они на вершину скалы, и низринули их с вершины скалы, и все они разбились в дребезги.

13 Между тем, принадлежавшие к тому войску, которое Амазия отослал обратно, чтоб оно не ходило с ним на войну, рассыпались по городам Иудеи, от Самарии до Вефорона, и перебили в них три тысячи, и награбили множество добычи,

14 Амазия, пришедши после поражения Идумеян, принес от сынов Сеира богов, и оставил их у себя богами, и кланялся пред ними, и кадил им.

15 И воспылал гнев Господа на Амазию, и послал Он к нему пророка, и сказал ему: зачем ты прибегаешь к богам сего народа, которые не избавили народа своего от руки твоей?

16 Когда он договорил ему, он сказал: разве советником царским поставили тебя? перестань. На что доводить до того, чтоб убили тебя? И замолчал пророк, сказав: я знаю, что Бог определил погубить тебя, потому что ты сделал сие, и не слушаешь моего совета.

17 Амазия, царь Иудейский, посоветовавшись, послал к царю Израильскому Иоасу, сыну Иоахаза, сына Иуева, сказать: выходи; повидаемся лично.

18 И послал Иоас, царь Израильский, к Амазии, царю Иудейскому, сказать: терн, который на Ливане, послал к кедру, который на Ливане же, сказать: отдай дочь свою в жену сыну моему. Но дикие звери, которые на Ливане, прошли и истоптали этот терн.

19 Ты говорил: вот я побил Идумеян, и сердце твое надмевает тебя, чтобы величаться. Сиди лучше у себя дома. К чему тебе затевать ссору на свою беду? Падешь ты, и с тобою Иудея.

20 Но Амазия не послушался; потому что так устроено было Богом, чтобы предать их в руку врага за то, что стали прибегать к богам Идумейским.

21 И выступил Иоас, царь Израильский, и увиделись лично, он и Амазия, царь Иудейский, в Бефшемеше Иудейском.

22 И разбиты Иудеи Израильтянами, и разбежались по шатрам своим.

23 И Амазию, царя Иудейского, сына Иоаса, сына Иоахазова, захватил Иоас, царь Израильский, в Бефшемеше и привел его в Иерусалим, и разрушил стену Иерусалимскую от ворот Ефремовых до ворот угольных, на четыреста локтей.

24 И взял все золото, и серебро и все сосуды, находившиеся в доме Божием, у Овед-Едома, и сокровища царского дома, и заложников, и возвратился в Самарию.

25 По смерти Иоаса, сына Иоахазова, царя Израильского, Амазия, сын Иоасов, царь Иудейский, жил пятнадцать лет.

26 Прочие деяния Амазии, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских.

27 После того времени, как Амазия отступил от Господа, составили против него в Иерусалиме заговор, и убежал он в Лахис. И послали за ним в Лахис, и там умертвили его.

28 И привезли его на конях, и похоронили его с отцами его в городе Иудейском.

2-а хронiки

Розділ 25

2-я книга Паралипоменон

Глава 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

1 Амазия сделался царем двадцати пяти лет, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет; имя матери его Иегоадан, из Иерусалима,

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

2 И поступал он праведно пред очами Господа, однако не от полного сердца.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

3 Когда утвердилось за ним царство, тогда он убил рабов своих, убивших царя, отца его.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

4 Но детей их не умертвил, так как написано в книге Моисеевой, в законе, заповеданном Господом, и сказано: отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцев, но каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление,

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

5 И собрал Амазия Иудеев, и расставил их по поколениям, по тысяченачальникам и по сотникам, всех Иудеев и Вениаминлян; и пересчитал их от двадцати лет и выше, и нашел их триста тысяч людей отборных, ходящих на войну с копьем и щитом.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

6 И сверх того, нанял из Израильтян сто тысяч воинов за сто талантов серебра.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

7 И подошел к нему человек Божий, и сказал: царь! войско Израильское пусть нейдет с тобою, потому что Господь не будет с Израильтянами, со всеми сынами Ефрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

8 Но ты иди, делай дело мужественно, подвизайся на войне. Иначе Бог повергнет тебя пред лицом врага; ибо в Боге есть сила поддержать и повергнуть.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

9 И сказал Амазия человеку Божию: что же делать со стами талантами, которые я отдал войску Израильскому? И сказал человек Божий: у Господа есть возможность дать тебе более сего.

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

10 И отделил их Амазия, то войско, которое пришло к нему из земли Ефремовой, и сказал, чтоб они шли в свое место. И сильно возгорелся гнев их на Иудею, и они пошли назад в свое место в пылу гнева.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

11 А Амазия отважился и повел народ свой, и пошел на долину Соляную, и побил десять тысяч сынов Сеира.

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

12 И десять тысяч живых взяли Иудеи в плен. Сих привели они на вершину скалы, и низринули их с вершины скалы, и все они разбились в дребезги.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

13 Между тем, принадлежавшие к тому войску, которое Амазия отослал обратно, чтоб оно не ходило с ним на войну, рассыпались по городам Иудеи, от Самарии до Вефорона, и перебили в них три тысячи, и награбили множество добычи,

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

14 Амазия, пришедши после поражения Идумеян, принес от сынов Сеира богов, и оставил их у себя богами, и кланялся пред ними, и кадил им.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

15 И воспылал гнев Господа на Амазию, и послал Он к нему пророка, и сказал ему: зачем ты прибегаешь к богам сего народа, которые не избавили народа своего от руки твоей?

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

16 Когда он договорил ему, он сказал: разве советником царским поставили тебя? перестань. На что доводить до того, чтоб убили тебя? И замолчал пророк, сказав: я знаю, что Бог определил погубить тебя, потому что ты сделал сие, и не слушаешь моего совета.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

17 Амазия, царь Иудейский, посоветовавшись, послал к царю Израильскому Иоасу, сыну Иоахаза, сына Иуева, сказать: выходи; повидаемся лично.

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

18 И послал Иоас, царь Израильский, к Амазии, царю Иудейскому, сказать: терн, который на Ливане, послал к кедру, который на Ливане же, сказать: отдай дочь свою в жену сыну моему. Но дикие звери, которые на Ливане, прошли и истоптали этот терн.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

19 Ты говорил: вот я побил Идумеян, и сердце твое надмевает тебя, чтобы величаться. Сиди лучше у себя дома. К чему тебе затевать ссору на свою беду? Падешь ты, и с тобою Иудея.

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

20 Но Амазия не послушался; потому что так устроено было Богом, чтобы предать их в руку врага за то, что стали прибегать к богам Идумейским.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

21 И выступил Иоас, царь Израильский, и увиделись лично, он и Амазия, царь Иудейский, в Бефшемеше Иудейском.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

22 И разбиты Иудеи Израильтянами, и разбежались по шатрам своим.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

23 И Амазию, царя Иудейского, сына Иоаса, сына Иоахазова, захватил Иоас, царь Израильский, в Бефшемеше и привел его в Иерусалим, и разрушил стену Иерусалимскую от ворот Ефремовых до ворот угольных, на четыреста локтей.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

24 И взял все золото, и серебро и все сосуды, находившиеся в доме Божием, у Овед-Едома, и сокровища царского дома, и заложников, и возвратился в Самарию.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

25 По смерти Иоаса, сына Иоахазова, царя Израильского, Амазия, сын Иоасов, царь Иудейский, жил пятнадцать лет.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

26 Прочие деяния Амазии, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

27 После того времени, как Амазия отступил от Господа, составили против него в Иерусалиме заговор, и убежал он в Лахис. И послали за ним в Лахис, и там умертвили его.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

28 И привезли его на конях, и похоронили его с отцами его в городе Иудейском.

1.0x